Життя країни

Професійна музика зародилася на початку XIX століття, під час загострення боротьби ісландців за незалежність. У XX столітті на ісландську музику вплинула європейська музика, хоча вплив не був сильним, що дозволило зберегти її самобутність. Після Другої світової війни, коли Ісландія стала незалежною країною, ісландська культура, і в тому числі музика, стала розвиватися дуже швидко. 1950 року було засновано Ісландський симфонічний оркестр та відкрито Національний театр Ісландії. 1993 року в місті Акурейрі було створено другий в країні професійний оркестр - симфонічний оркестр Північної Ісландії.

Кінематографія Ісландії розвивалася кількома етапами. До 1970-х років знімалися фільми різних жанрів, хоча й велика частина їх не мала художньої цінності. В 1980-х роках розвивалося історичне кіно, знімалися також документальні фільми.

1984 року режисер Графн Ґуннлауґссон зняв історичний фільм «Політ ворона», а 1988 року «Тінь ворона», який, не бувши безпосереднім продовженням першого фільму, проте є наступним у серії фільмів, знятих Графном про вікінгів Ісландії. У головній жіночій ролі знялася сестра режисера Тінна Гуннлаугсдоттір. Надалі режисер ще не раз повертався до теми середньовічної Ісландії і зняв ще кілька фільмів, серед яких особливу популярність завоював фільм «Білий вікінг», знятий 1991 року.

У 1990-х роках більше почали знімати романтичні фільми та драми, а також документальні фільми. В 1990-х роках найбільший успіх з ісландських фільмів мав знятий Фрідріком Фрідрікссоном 1991 року фільм «Діти природи», який було номіновано на премію «Оскар» в категорії «Найкращий іншомовний фільм» 1992 року. Цей фільм також отримав багато нагород, серед яких «Приз Скандинавського Кіноінституту» 1991 року, а за підсумком X Скандинавського фестивалю «Діти природи» було визнано найкращим скандинавським фільмом 1991-1993 років.

Крім художніх фільмів, в Ісландії дуже популярні також документальні фільми та мультфільми. Два документальні фільми, які змінили ісландську кінематографію, - це «Рок в Рейк'явіку», знятий на початку 1980-х Фрідрікссоном, і «Heima», знятий 2007 року. Обидва фільми розповідають про музикантів Ісландії, але в першому з них розкрита тема рок-музики, а другий знято про гурт Сигур Ріс, який виконує пісні в стилі пост-рок.

У 2000-х роках з'явилися перші якісні анімаційні фільми та розважальні передачі. 2006 року на екранах з'явилася дитяча передача-серіал Лентяєво, яка дуже популярна на Заході. Передачу створив чемпіон Ісландії з гімнастики Магнус Шевінг, який одночасно є автором проекту, продюсером та актором. Наприкінці 2000-х років передача завоювала популярність у всьому світі.

Одним з головних свят Ісландії є Новий рік. На святі Нового Року ісландці палять багаття, співають та танцюють біля них. Після Нового Року ісландці святкують найголовніше традиційне свято -Йоль. У цього свята багато назв. Його називають «Свято багать», оскільки цього дня ісландці палять великі багаття в спеціальних місцях; «Мати всіх ночей», оскільки свято присвячений дісам - богиням долі, «Треттаундінн», яке перекладається, як «тринадцятий день» (символізує тринадцятий день після Різдва). Традиції Йоля схожі на традиції Різдва. Під час Йоля убирають ялинку та кладуть під неї подарунки. Здавна в Ісландії існує повір'я, що цього дня треба обов'язково надіти новий шерстяний одяг, інакше Йольський Кіт прийде та забере святковий обід, дорогі речі або навіть дітей

Одне з найновіших свят - День пива. Його відзначають 1 березня - цього дня було прийнято закон про пиво, який діє у цій країні до 1989. Цим актом було скасовано «сухий закон», що діяв у країні впродовж майже століття. День пива святкують у барах та ресторанах. Гулянки тривають до ранку. Організовуються концерти та спеціальний пивний фестиваль

Найголовніші державні свята - День незалежності Ісландії, який святкується 1 грудня, День президента Ісландії і День проголошення Ісландської Республіки, який святкується 17 червня.